26 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів

0
201
День пам’яті жертв Голодоморів

Українці й мешканці багатьох держав світу щороку в четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Мільйони людей у цей день запалюють свічки на згадку про тих людей, які в страшних муках померли від голоду в Україні. Однак і в ті роки, коли тривала трагедія, і в наш час, знаходилися люди, які заперечували наявність жахливого голоду або применшували його розмах.

Зрозуміло, що керівництво Радянського Союзу, яке організувало Голодомор 1932-1933 років, не визнавало його існування. На всі звернення з-за кордону з пропозиціями про надання допомоги потерпілим представники комуністичного режиму твердили про його відсутність. Повідомлення про масову смертність через брак продуктів прихильники Москви називали наклепами з боку ідеологічних противників.

Міжнародна ситуація того періоду була сприятливою для сталінського керівництва. У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Гітлер і країни Заходу, негативно ставлячись до нацизму, пішли на зближення з СРСР. Лідери демократичних держав закривали очі на злочини комуністичного режиму, відомі представники культури Західної Європи з захопленням розповідали про успіхи Радянського Союзу. Англійський драматург Бернард Шоу, французький письменник Ромен Роллан і багато інших не надавали значення інформації про голод і позитивно оцінювали комунізм, оскільки вважали головним ворогом нацизм.

Великий міжнародний розголос отримала подорож у серпні–вересні 1933 р. до СРСР Едуарда Ерріо, після завершення якої знаний французький політик, котрий навіть тричі займав посаду прем’єр-міністра країни, заперечив існування голоду. Одним з перших відреагував на його облудні заяви керівник української організації в Чехословаччині, що намагалася порятувати постраждалих. Він написав відкритий лист до Ерріо, у якому говорилося: «Хвалити й захоплюватися серед таких обставин режимом кривавої диктатури Сталіна на Україні – це щось так неймовірно жахливе, для чого немає назви й чого нічим не можна виправдати!». Однак саме в тому році, коли мільйони українських селян вмирали голодною смертю, уряд ЗША налагодив дипломатичні стосунки з СРСР. На жаль, Захід не вжив дієвих засобів впливу на Москву, потураючи їй, по-суті, у проведені злочинної політики.

У наш час немає людей, які б заперечували існування жахливого голоду. На Заході з’являється все більше істориків і навіть політиків, які говорять правду про Голодомор. Серед них був американський вчений Джеймс Мейс, котрий очолював дослідницьку групу спеціальної комісії при Конгресі ЗША, що в 1980-ті роки аналізувала події 1932 –1933 років. На його позицію вплинуло почуття провини за ставлення офіційних кіл ЗША до Голодомору, особливо налагодження в 1933 р. дипломатичних стосунків з СРСР. Як визнавав Мейс: «Мені хочеться хоч якоюсь мірою спокутувати величезну провину західної науки перед українською наукою і американського народу перед українським народом».

Росія, яка проголосила себе спадкоємницею СРСР, донині займає негативну позицію щодо визнання Голодомору геноцидом української нації. Москва вживає всіх можливих заходів на міжнародній арені, щоб заперечити антиукраїнський характер трагедії. Російське керівництво вдавалося навіть до шантажу деяких держав, щоб не допустити визнання ними Голодомору геноцидом. На жаль, і в нашому суспільстві немає єдиної позиції в питанні про те, що ж відбулося в 1932-1933 роках на землях Радянської України. За Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» у 2006 році проголосувало лише трохи більше, ніж половина депутатів Верховної Ради.

Необхідно, щоб надалі відзначення таких подій сприяло виробленню спільних підходів серед усіх жителів держави. До вшанування пам’яті жертв Голодомору мають долучилися як органи державної влади, так і громадськість. На даний час ініціаторами відзначення річниці трагедії часто виступають об’єднання громадян. Зокрема, з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде, зокрема, присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932-1933 років. «Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» – закликають українців організатори акції. До участі в заходах запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні. О 16-й годині 26 листопада – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Це звернення підтримало понад 4000 провідних українських мистецьких і громадських діячів та просто небайдужих українців. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважальних передач на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

У цей день у всіх регіонах пройдуть жалобні заходи за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил, зокрема, покладання вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам’ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. Одночасно, на всій території держави передбачено приспущення державних прапорів.

Всі небайдужі мешканці Миколаївщини можуть долучитися до проведення заходів, підготовлених оргкомітетом.

Ярослав Папуга,

кандидат
історичних наук.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz