9 травня: «правда визначає якість любові»

0
210

Написати цю статтю мене спонукав напис на нещодавно відреставрованому пам’ятнику воїнам радянської армії в моєму містечку Миколаєві. Дуже добре, що люди доглядають за могилами – це не лише прояв християнських традицій, але й ознака цивілізованості. Однак, є одне «але», яке мене вразило після цієї реставрації. Це вищезгаданий напис: «Полеглим за визволення радянської батьківщини… під час звільнення м. Миколаєва», – якого так і не замінили…

Кожного разу, коли ми «визволяємо» себе в 1945 р. – ми не лише зводимо нанівець визвольну боротьбу ОУН та УПА проти Радянського Союзу, але й легалізуємо режим останнього. А відтак: розділяємо із ним вину за всі репресії та геноцид проти українського народу.

Пропагування певної ідеології чи сторінки з історії передбачає досягнення легалізації своїх дій у суспільстві в рамках першого і другого. Януковичу потрібні пам’ятники Сталіну, щоб легалізувати за допомогою минулого свої репресії сьогодні. Януковичу потрібна «Вітчизняна війна» та «радянська батьківщина», бо Росії потрібна легалізація «Русского мира» не лише у форматі однієї держави, але й як однієї «Великої Батьківщини».

Якщо ми декларуємо свою любов до цієї держави, то у нас не повинно бути подвійних стандартів у питаннях оцінки минулого. «Правда визначає якість любові», – звертався Іван Павло ІІ до своїх земляків у радянській Польщі. Пам’ятати потрібно і про відсутність напівправди та згубний шлях із нею, про який застерігав ще Іван Франко: «Хто з всіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить. Бо, хтівши догодить обом, він швидко стане зла рабом».

Згубно схилятись і до гіпотези про допущення існування в нашій державі кількох регіональних пам’ятей про минуле, замість загальнонаціональної, зводячи це до несприйняття поглядів однієї частини України іншою.

Заради збереження наших добрих свідомих помислів – ми повинні відкинути всі наші шкідливі несвідомі. На берегах Ла-Маншу французи встановили пам’ятник Іванові Сірку за його участь у франко-іспанській війні, однак чи можемо ми говорити, що ця війна, як і радянсько-німецька, була для нас визвольною?

Михайло Галущак.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz