А чи знаєте ви…

0
116

…що наша Миколаївська міська влада, як можна судити із конкретних фактів, вкотре має намір запустити руки в наші гаманці?

В останньому номері міської газети значна частина площі відведена повідомленням про наміри комунальних підприємств впорядкувати тарифи на окремі види послуг. Отож, міська влада має намір знову змінити тарифи на послуги з вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів. Зокрема, населення за один вивезений метр (невідомо який, лінійний, квадратний, кубічний чи діагональний) платитиме через місяць 31,23 грн. та ще 10,37 грн. за розміщення та захоронення. Щоб не морочити зайве людям голову, напишемо доступніше: доведеться платити у приватному секторі 4,85 грн. з людини у місяць та 4, 51 грн. громадянам, котрі проживають у квартирах багатоповерхової житлової забудови. Важко пояснити таку різницю, адже люди з приватного сектора палять паперові відходи, органіку використовують на компост і, відповідно, відходів у них чи не на половину менше, ніж у мешканців багатоповерхівок. Не відомо також, наведені цифри враховують ПДВ чи ні, бо при врахуванні йдеться про зниження тарифів, інакше – про фактичне збільшення. Не думаю, що міська влада турбується про громадян і йде на зниження. Здогадуюсь, що нові тарифи – результат того, що в Державній інспекції з контролю за цінами у Львівській області дещо урізали непомірні апетити миколаївських комунальників. Тішить і турбота міської влади про підприємців – їм тарифи нараховані, виходячи із 50% рентабельності. Цікаво, коли нас чекає наступна спроба «ЖКУ» підвищити ціни? Тим більше, що заборгованість із зарплати за підсумками 5 місяців у підприємстві наближалась до позначки у 100 тисяч гривень, а податковий борг уже перейшов 2-х мільйонний рубіж. Не виглядає, що чергове упорядкування дозволить кардинально покращити фінансовий стан підприємства.

Зате багатшою стане міська громада. Адже наступного року місцевий бюджет, завдяки новому податковому Кодексу та рішенням депутатів, поповнять кошти із податку на нерухоме майно. Власники квартир площею до 240 кв. м та будинків площею до 500 кв. м заплатять 1% розміру мінімальної плати, власники обширніших апартаментів платитимуть у 2,7 разів більше.

Якось уже спроможемось на ті 8-10 гривень. А ось- із питаннями води та каналізації маємо черговий сюрприз, не зважаючи на обіцянку міської влади знайти інші шляхи вирішення проблем «Водоканалу». Коротко нагадаємо, що ще півроку тому куб води миколаївським та липівським споживачам коштував біля 2,5 гривень. Бюджетники платили на півтори гривні більше, а підприємцям 1 кубометр обходився у 5 грн. 46 коп.

Одним із перших своїх рішень міська влада підняла тарифи майже вдвоє, причому, Липівка із своєю водою стала платити втричі-вчетверо дорожче. Обґгрунтувань ми не бачили. Розрахунки справили на мене враження профанації обговорення серйозного питання. Бо усім у Миколаєві відомо про величезні втрати води, котра справно оплачується коштами громади, та так і не доходить до споживачів. Ідеться про 50-70% закупленої води. Скільки точно попадає в міські пивниці, переповнює каналізаційні мережі – невідомо, думаю, нікому. Та все-таки чесніше було б розповісти людям про ці проблеми та оприлюднити заходи, котрих планується вжити. Бажано, без декларацій, з реальними розрахунками. Бо усі чудово розуміють, що розрахунок паритету – 420 тисяч кубів закупили – 420 тисяч пішло через крани миколаївчан в каналізацію – інакше, як окозамилюванням, важко назвати. Адже у райцентрі тисячі споживачів не мають централізованої води, проте користуються системою водовідведення. Саме по них та по найбідніших вирішив вдарити в черговий раз «Миколаївводоканал», закликавши собі на допомогу членів виконкому міської ради. Норму споживання підвищили до 210 літрів на людину в добу. Майже вдвічі вищу, ніж реальне споживання води в Україні. Якщо б порахувати фактичне споживання серед споживачів Миколаєва, котрі мають прилади обліку, то ми б дізнались, що реальних підстав для встановлення таких норм нема. Розрахункове споживання завищене у рази. Задумка, бачиться, в іншому. Поправити фінансовий стан комунальників за рахунок бюджету, тобто збільшити кількість коштів, котрі йтимуть як субсидії найбіднішим із держбюджету.

Власне, а чому декотрі мешканці приватної забудови, котрі мають свої криниці, дотепер не вважали за потрібне ставити водоміри? Бо частина води, добута із криниць зовсім без допомоги водоканалу, і так не потрапляла в каналізаційні мережі. Адже вдома є город, котрий потребує поливання, підсобне господарство і т.д. Приміром, кури воду п’ють, але послугами туалету не користуються. Зрештою, водоспоживання відображене у рахунках районних електромереж. Мав би бути для таких споживачів, принаймні, понижуючий коефіцієнт. Попри те, тим громадянам доводиться оплачувати своїми податками невміння працювати і міської ради, і комунальників. Бо мільйони гривень із міського бюджету замість того, щоб бути спрямованими на ремонт та заміну дірявих мереж, на ремонт вулиць, освітлення міста, ідуть на сплату величезних податкових штрафів. І сьогодні податковий борг «Миколаївводоканалу» також недалекий від мільйона. Не завадило б міській раді відзвітувати, скільки ж коштів громади іде на непродуктивні платежі. Як не завадило б дотримуватись діючих законів і оприлюднити речі, котрі для публікацій обов’язкові. Минула середина літа, а про бюджет міста його громадяни нічого не знають. Чи не тому, що пробує депутатська більшість вкупі із керівництвом міста приховати, скільки ж сотень тисяч і мільйонів коштує миколаївській громаді утримання місцевої влади? Щоб не рахували, скільки грошей витрачається на премії тоді, коли показники роботи дуже далекі від бодай задовільних. А можна було б преміальні спрямувати на зменшення тарифів, тоді не потрібно було б отого «впорядкування». Не цікаві громадянам міста дні народження депутатів та їхніх партійних керівників, а ось порядок денний сесій, прийняті рішення мають бути оприлюднені. Корупція, панове. Читайте закони та виконуйте їх, тоді й буде спокійно спати міський голова.

Дивує також абсолютна інертність нашого міськвиконкому (дотепер не знаємо його персонального складу). Адже підвищення тарифів на 25% мотивували тим, що тепер вода подаватиметься і вночі. Ніби усі пенсіонери перестануть спати від 24-ї до 6-ї ранку і будуть посилено додатково митись цілу ніч та на чверть більше варитимуть їсти. Навпаки, споживання води у таких випадках падає, бо ніхто не робить непотрібних запасів води, котрі потім, знову ж таки, без використання ідуть в каналізацію. Перевірено не нами.

…Іноді вдається купити газету Миколаївської міськради, котра випускається на гроші платників податків за невідомим графіком і без передплати. Складається враження, що тамтешні журналісти не дуже знають про реальний стан справ у місті. Ось читаємо, що нарешті здійснилась віковічна мрія миколаївців і замінили на пластикову трубу, котра йшла через цвинтар. Дивлюсь через тиждень – а труба як лежала в траншеї кілька місяців незадіяною, так лежить і досі . І це робота, котру троє робітників та екскаватор мають зробити щонайбільше за три дні! Із усіма «петруваннями», «квітками» і т.д. не довше, ніж за тиждень. Тим часом боюся, що так і до зими не встигнуть. Як і замінити злощасну трубу та колодязь на вул. Чешека чи закінчити тротуар на Шептицького. Спадщина ще від старої влади. Нема людей і коштів? А ось для різання підвісного трубного переходу у Верині, котрий замість сплюндрованих пасовищ і сінокосів після викопування труб водоводу «металісти» із Івано-Франківська залишили селянам, знайшлися і засоби, і кошти, і люди. Запахла не облікована копійка водоканалу від уже раз проданого за безцінь майна? Чи дуже допомогли міськраді кошти від проданих кількох кілометрів трубопроводів? Слідкували б за містом, а не «допомагали» селянам позбутись їхньої власності. Порізати щось потрібне на брухт – багато розуму не потрібно. Перелік майна, переведеного в металобрухт у нашому районі, був би довшим, ніж ця стаття…

Наша газета довго мовчала, даючи змогу новій міській владі бодай познайомитись із проблемами та напрацювати хоч якісь плани. Планувалось відвести для цього рік міському голові та його команді. Не виходить. Вирішувати свої проблеми виключно за рахунок гаманців миколаївців та компенсувати свою неспроможність постійним підняттям тарифів – не той шлях, на котрий розраховували виборці.

Ярослав Муха.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz