Болить душа…

0
216

Присвячена 20-річчю відродження Української Греко-Католицької Церкви фотовиставка, що в ці дні функціонує у міському Палаці культури Миколаєва, – це велика нагода для віруючої людини усвідомити глибину жертовності.

УГКЦ була ліквідована і заборонена сталінським режимом. Офіційно перестала існувати і була прилучена до Російської Православної Церкви у 1946 р. після прийняття ухвали так званого Львівського „Собору”. Хоча УГКЦ була однією із найвпливовіших інституцій Західної України, що перед початком Другої світової війни налічувала 2387 парафій, 3,6 мільйона вірних, 2352 єпархіальні священики, 31 чоловічий і 21 жіночий монастирі. Під її опікою функціонували богословська академія, три духовні семінарії.

Важким було становище Церкви в умовах переслідувань. Саме три важливі етапи трагічної і водночас героїчної історії УГКЦ ХХ століття відображає ця виставка. Йдеться про насильницьку ліквідацію, підпілля та легалізацію.

Особливу мою увагу привернули експонати про отця Романа Божейка, розстріляного поляками в 1939 році у Надітичах. Про цей факт уже чула з уст їмості та моєї тітки. А разом із моєю мамою перебував на виселенні в Красноярському краю і там помер отець Петро Кордуба, який до Першої світової війни мав парафію у Великій Волі. Відповідний розділ виставки присвячений також пароху Демні о. Івану Гринчишину, депортованому в Сибір у 1949-ому, пароху Роздолу о.Василю Вірчаку, ув’язненому на 10 років у Хабаровському краю (помер у 1953 р.).

Недарма виставка відкрилася 15 травня, адже вже традиційно третя неділя цього місяця – День пам’яті жертв політичних репресій, людей, які за нас віддали життя. Дуже прикро, що ми, особливо греко-католицька паства, полінувалися віддати їм шану за те, що вільно відвідуємо храми і ніхто нас не переслідує…

Марія Ганич,

уродженка с. Надітичів.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz