Чому протестують підприємці?

0
166

Триває найбільша після помаранчевої революція протестна акція у Києві, усіх обласних центрах. Десятки, а може й сотні тисяч підприємців протестують проти проголосованого Верховною Радою Податкового кодексу. Сам документ (звід законів, що стосуються оподаткування) не має аналогів у розвинутих країнах світу. Сьогодні такі діють тільки в Росії, Білорусії і в котрійсь з азійських країн (із пострадянських). Та й в український кодекс увійшли далеко не всі законодавчі норми щодо оподаткування. Зокрема, за його межі винесено роботу податківців, а саме ті норми, котрі регулюють їхню оплату праці, премії та пільги. Зрештою, дотепер невідомо, що робитимуть із всією величезною кількістю діючих податкових законів, бо ніхто кодексу ще не аналізував, подавались в ЗМІ декілька його варіантів, а проголосований у стінах парламенту документ має ще підписати Президент. Багато підприємців сподіваються на застосування ним права «вето», але чи наступить воно?

Отож розглядаємо ті позиції, котрі і викликали найбільші збурення у суспільстві.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК. Сьогодні складає 20-200 грн/місяць при річному обороті засобів до 500 тис. грн. Планується обраховувати його у населених пунктах, де живуть до 150 тис. осіб – 20-200 грн./міс. (суму скрізь установлюють місцеві органи влади), від 150 тис. до 500 тис. – 20-400 грн, понад 500 тис. – 20-600 грн. Фізособи, котрі займаються декількома видами діяльності, сплачують податок по більшій ставці. Юридичні особи не можуть працювати на спрощеній системі оподатковування.

“Спрощенці” з річним оборотом до 300 тис. грн зможуть працювати без касових апаратів, з оборотом від 300 до 600 тис. грн./рік тільки з касовим апаратом (його безкоштовно надасть держава). І тим і іншим дозволено мати не більш 4-х найманих працівників (у ресторанному господарстві – до 8 працівників).

Скорочено перелік видів діяльності, по яких дозволено працювати на єдиному податку.

Залишаться тільки ті підприємці, котрі отримують гроші від населення. І це тільки для того, щоб мати легалізовану можливість приймати гроші офіційно. Велика частина підприємців піде з єдиного податку, бо його основним змістом для багатьох було сховатися від касової звітності, щоб податківці не дошкуляли перевірками. Дуже незначна частина підприємців погодяться на роботу з касовими апаратами.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК. Зараз: 25%. У новому ПК: поетапне зниження з до 16% 2014.

Оплата за рахунок прибутку витрат на послуги, зазначені спрощенцями, буде означати для підприємств реальне збільшення ставки податку на прибуток. Ця норма вдарить по малому бізнесі, бо підприємствам буде невигідно замовляти в “єдиноподатників” послуги чи придбання товарів. Велика частина спрощенців буде змушена перейти на загальну систему оподатковування або припинити своє існування. Реально це призведе до збільшення цін.

ПДВ. Зараз: 20%.

Новий ПК: декларується введення автоматичного відшкодування ПДВ. Із 1.01.2014р. ставка знизиться до 17%. Механізм автоматичного відшкодування ПДВ буде працювати для великих підприємств, котрі здійснюють експортні операції. Кінцевий споживач, тобто ми з вами, зниження ПДВ на 3%, практично, не помітить на цінниках у крамницях, оскільки інфляція збільшить ціни, як мінімум, на 25-30%.

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК. Зараз: 15% незалежно від доходів.

Новий ПК: 15% для осіб із щомісячним доходом до 10 мінімальних зарплат, 17% для сіб із щомісячним доходом понад 10 мінімальних зарплат (понад 9 220 грн.)

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ДЕПОЗИТІВ. Новий податок. 5% доходу (з 2015 року)

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ. Із 2012 року за квартиру загальною площею 121-240 кв. м і будинок від 251 до 500 кв. м треба платити до 1% мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року за кожний кв. метр у рік (сьогодні це 9,07 грн за “квадрат” чи 1097 грн за рік за квартиру і 2267 грн за будинок). Для квартир загальною площею понад 240 кв. м і будинків площею понад 500 кв. м треба платити вже 2,7% за кожен “зайвий” метр понад 120 (для “хатки” у 241 кв. м виходить 2963 грн у рік, для “будиночка” у 501 кв. м – 6147 грн). За квартиру меншу 120 кв. м і будинок менший 250 м (таких у нас переважна більшість) платити податок не треба.

ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК. Сьогодні сплачується при першій постановці автомобіля на облік, а також щорічно. Сума залежить від об’єму двигуна – чим більше, тим дорожче (збір від 3 до 60 грн. за 100 куб. см об’єму для легкових і від 15 до 25 грн за 100 куб. см для вантажних). Наприклад, для найпопулярніших авто (об’єм 1500 куб. см) ставка 5 грн за 100 куб. см або 75 грн на рік. Тепер відміняється щорічний транспортний збір. Замість нього збільшується акциз на паливо.

АКЦИЗ. Збільшуються акцизи на усі види палива (у тому числі вводиться акциз на зріджений газ, якого зараз немає), на спиртне, на тютюнові вироби. При цьому бензин подорожчає на 50 коп., зріджений газ – на 40 коп., сигарети – на 30-50 коп., горілка – на 50 коп., вина – на 30-50 коп. І це, швидше за все, не останнє підвищення.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ. Податок підвищується у 3,2 рази, але в основному для великих населених пунктів, де проживає 50 тис осіб і більше.

ПРАВА ПОДАТКОВОЇ (ОСНОВНІ)

Зараз позапланові перевірки дозволяються податковій 1 раз на рік за умови, що підприємець 4 квартали підряд показує, що він працює збитково. Про перевірку попереджають за 10 днів. Можна вилучати майно без рішення суду.

Новим ПК введені раптові (фактичні) перевірки в будь-який момент, їхня кількість не обмежена, попереджати не обов’язково. При цьому податківці можуть опитувати працівників, чи легально вони працюють, як їм платять зарплату ( офіційно чи в конвертах) і перевіряти документи фірми (ведення трудових книжок і т.д. ) на відповідність КЗОТ. Заборонено вилучати майно без рішення суду, але його можна заарештувати на 96 годин.

Ці норми з одного боку спонукають частину бізнесу перейти на легальні зарплати, та з іншого – створять можливості для сваволі податкових органів, можуть привести до росту корупції (коли після “раптових” перевірок підприємцям будуть пропонувати “домовитися по-хорошому” – а причепитися завжди є до чого).

ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ (0% ПОДАТОК НА ПРИБУТОК)

Можуть застосовуватись для підприємств з оборотом до 3 млн. грн. на рік на 5 років з 2011 року і які платять працівникам зарплату, не меншу двох мінімальних.

Певним чином податкові канікули стануть компенсатором для малого і середнього бізнесу, котрий перейде із спрощеної системи оподатковування на звичайну і “засвітить” свій реальний оборот. Однак необхідність сплачувати мінімум 1 тис. грн. податків із зарплати одного співробітника й обмежений перелік видів діяльності, у яких можуть бути використані “податкові канікули”, буде підштовхувати підприємців працювати або в тіні, або переходити на загальну систему оподатковування. Додайте сюди і проблеми з ПДВ.

Нагадаємо, що в нашому районі на сьогодні зареєстровані 250 малих підприємств – юридичних осіб. Вони забезпечують у бюджет загалом 6% від усіх надходжень. А ось 2550 підприємців – фізичних осіб разом роблять внесок 2%. Решту надходжень забезпечують великі підприємства, працівники бюджетних установ. У районі проживає 19 тисяч пенсіонерів (більше, ніж офіційно працюючих).

Попри все, окрім надходжень до бюджету, мале підприємництво рятує країну від безробіття. Адже сьогодні офіційний його рівень в районі становить всього 2,7%. У сусідній Польщі – майже 10%. Щоправда, є чимало запитань до методики обрахунку українського безробіття, але це вже тема іншої розмови. Мільйони українських сімей виживають за рахунок того, що займаються підприємницькою діяльністю. Ніхто не рахував, що дешевше для країни: закрити очі на їхню діяльність чи додатково утримувати за рахунок і так куцих бюджетних коштів кілька мільйонів фізично здорових людей працездатного віку, бо роботи для усіх однаково не знайдуть. З іншого боку, у підприємців є діти, котрі здобувають освіту. Є батьки, котрим треба виплачувати пенсію. Зрештою, і самі підприємці чи їхні наймані працівники досягнуть пенсійного віку, а пенсію виплачувати за рахунок яких коштів будуть? Навіть оту мінімальну, за віком? Є ще армія, МНС, санітарні та інші служби, органи місцевого самоврядування, котрих потрібно також утримувати за рахунок бюджетних коштів. Не можна безконечно зичити гроші від МВФ, бо і так назичили вже два річні бюджети країни. А доведеться ж і віддавати!

Не варто скидати із розрахунків і те, що й сьогодні багато підприємців додатково платять. Різним перевіряючим структурам, чиновникам, власникам ринків та приміщень. Мабуть, що ті платежі не менші тих, котрі пропонує їм здійснювати новий Податковий кодекс. Та ніхто не каже, що будуть ліквідовані і ті незаконні існуючі нелегальні побори. Щоправда, протестують вони не проти вимушування хабарів, а проти легалізації в розумних і взаємоприйнятних межах їхньої діяльності. Істина, як часто це буває, десь посередині. Саме тому підприємці не вірять сьогоднішнім чиновникам, котрі розкошують за бюджетні кошти у нашій, скажемо чесно, бідній країні. І хочуть, щоб закон був один для усіх. Мрія? Ні, мета. Бо інакше втратимо не тільки підприємництво, а й державу. Саме тому вирують майдани. Ось тільки ще жодного разу не прозвучали реальні вимоги, не вдалося прийти до якогось компромісного рішення, котре влаштовувало б не тільки котрусь частину суспільства, а всіх громадян країни. Сподіваємось, що триваючі протести спричиняться до пошуку таких компромісів.

Ярослав Муха

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz