Королі Байкалу

0
272
Байкал

Минулої неділі перший заступник голови РДА Володимир Фик запропонував мені скласти компанію старшому державному інспектору інспекції судноплавного нагляду Держсудінспекції України Юрію Фісану на «Байкалі». Саме цей інспектор має право перевіряти усі плавзасоби у трьох областях, і тільки він може штрафувати порушників. На озері нас чекали завбачливо запрошені два міліціонери, призначення яких зрозумів згодом.

Розпочали інспектування на човні рятувальників із західного боку. Тим часом на найбільш проблемному східному боці робив віражі один із тих скутерів, чиє перебування на озері заборонено нещодавно прийнятими райрадою правилами поводження на водних об’єктах. Інспектор робив зауваження усім – і відпочивальникам, які плавали далеко від берега на надуваних матрацах, і рибалкам на човнах, і власникам водяних велосипедів (ці плавзасоби також повинні бути зареєстрованими та проходити регулярні техогляди). Зауважу, що реагування на зауваги інспектора були від майже дружелюбних до підкреслено нейтральних. Зрештою, перевіряли люди у формі, та й присутність міліціонера та супроводжуючих, принаймні, не спонукала до якоїсь активної протидії. У кожного своя робота. Щоправда, нагадування про можливий штраф у 51 грн. викликало щирий сміх у власників плавзасобів, ціна яких від кількох тисяч до сотень тисяч гривень.

Найцікавіше нас чекало таки на східному боці озера, звідкіля найчастіше і рейдують скутери. Розпочали із ділянки, де на видноті стояв гідроцикл… Увага! Спочатку нам пояснили, що вторглися в межі приватної ділянки (розміром біля гектара!), свою увагу нам навіть вділив «власник» (ніяких документів, які б могли цей факт підтвердити, щоправда, не надав). Інспектору представився Скречком Володимиром Григоровичем, керівником сумнозвісного ПП «Омега-Захід», із яким веде судову тяганину Миколаївська міська рада щодо «визнання незаконними дій, зобов’язання внести зміни в договір оренди земельної ділянки та стягнення збитків в сумі 47 495,73 грн.». Для непосвячених поясню, що це той знаменитий «інвестор», який з незапам’ятних часів веде будівництво навпроти автобусного парку житлового будинку, але далі першого поверху так і не просунувся. На моє зауваження, що рішенням районної ради встановлена 50-ти метрова водоохоронна захисна смуга отримав відповідь, що я людина некомпетентна, бо райрада виділила йому майже гектар землі вкупі з отою зоною для спортивно-рекреаційних цілей, і якби поряд ще не будувалися різні «ваші прокурори», то, можливо, він би і не мав до ради ніяких претензій (здогадуюсь, що йдеться про попереднього прокурора, який мав потяг до нерухомості – за час своєї роботи збудував та продав будинок біля лісу у Бродках та отримав від держави житло в Новому Роздолі). А так говорити із різними депутатами-зайдами Скречко бажання не має. Люб’язно уточнивши інспектору, що той «поки-що працює», доручив вірнопідданим записати прізвище непрошених візитерів, щоб вжити відповідних заходів. І взагалі: «Я тут встановлюю правила і закони. Я тут король» (дослівний диктофонний запис). Виявляється, «король» Скречко в кооперативі «Цементник» відає питаннями безпеки і охорони. Я аж спітнів. Ну не кожного дня доводиться розмовляти з королями! Нехай і «Байкалу».

Оскільки на той час вінценосна особа заходів щодо «ставлення на місце» депутата ще не вжила, то я свою роботу продовжив. Наступним був причал, звідкіля увесь ранок виходив на прогулянки потужний гідроцикл, та ще й тягав за собою так звану «шайбу» (такий собі надувний матрац, на якому, виявляється, запливати за буйки можна). Заради справедливості скажу, що буйків із східного боку нема, бо купання там заборонене. Що зовсім не перешкоджає чисельним відпочивальникам, які за це ще й гроші платять. Зрештою, не знаю, чи дозволене купання і в місці з буйками, та не про це мова. Скутерист на жести інспектора не реагував, а біля причалу на нас накинувся ротвейлер (не хотів і уявляти, що чекало би випадкового купальника, котрий ненароком заплив би сюди). Виявляється, знову попали на приватну територію, але тут зі мною вже навіть говорити не захотіли. «Король» хоч представився, а «генерал» зігнорував моє прохання пояснити свої претензії на цей шмат берегової захисної смуги, як і прохання дільничного інспектора у міліцейській формі надати якесь посвідчення особи. Натомість, виявилося, що з ним знайомий наш інспектор, то ж вдалося встановити прізвище – Володимир Петрук. Не заперечував, що катається на скутері, навіть не заперечував, що особа, яка в той момент «вишивала» на озері, не має права керування. Водночас люб’язно повідомив інспектору, що правила, прийняті райрадою, отримав, але зважати на них не буде, бо вважає їх «неконституційними». Якась райрада не може йому перешкоджати користуватись «надрами», за скутер він сплатив біля 3 тисяч гривень різних податків і буде їздити там, де хоче. Тобто, за аналогією: якщо людина чесно купила рушницю і зареєструвала її, то може стріляти, куди і в кого заманеться. Знайома філософія… А ось тих людей, які поруч купаються, потрібно забрати, щоб не заважали його «конституційному праву на катання, бо минулого року тут одні діти, не вміючи плавати, перевернулися і потопилися, а нормальним людям від того тільки клопоти».

Інспектор виявився грамотним, роботу свою знає добре, порушення, і не одне, знайшов і в Петрука, та на порушника це враження геть не справило. Зрозуміли ми, що буде цей громадянин і надалі їздити своїм скутером, а на різні рішення різних депутатів звертати увагу не збирається. Зрештою, він саме так і сказав.

Після спілкування із «обраними» вкотре утвердився в думці, що таки на території навколо «Байкалу» українські закони не діють. Чи не повторився би більченський варіант, якщо б не було зі мною «людей у формі»? Допускаю такий розвиток подій. Тут керуються, мабуть, «королівськими указами», дзвінками із високих кабінетів і аж ніяк не інтересами звичайнісіньких, не обтяжених королівськими регаліями та генеральськими пагонами, жителів району. Хто би тут зважав на рішення якоїсь райради? Навіть не смішно…

Сьогодні їздять швидкісними скутерами по наших головах, забороняють нам купатись, завтра їм сподобається чийсь будинок, дружина, потім заставлять відробляти для них кріпацьку повинність наших дітей та внуків. А як ще можна поводитись із «плебсом», котрий мовчи ковтає все, що йому не підсунуть «господарі життя»? Сьогодні прокурор, начальник міліції, розкажуть депутатам, що вони аж ніяк не можуть виконати депутатське законне рішення, бо: не мають достатніх повноважень, мале фінансування, не вистарчає кваліфікованих кадрів і кадрів взагалі, не там поставлена кома і, врешті, депутати не туди «залізли». Вони більше боятимуться «королівського» гніву, ніж справедливого обурення сесії райради. Цікаво, як вони пояснять те, що було складено 37 протоколів про порушення, а до суду передали тільки одинадцять справ, рішення прийнято аж по трьох? Мабуть, покарали символічними штрафами найбільш бідних і чесних із усієї отої компанії порушників. Не людського гніву вони остерігаються, а невдоволення «королів». Та не тільки вони… Чому жодного разу попередні голови РДА (йдеться про Юзьківа і Кіндрацького) так і не пояснили своїм колегам – депутатам, чим вони керувались, віддаючи берегову водоохоронну смугу комусь в оренду, знаючи позицію депутатів щодо цього? Чому, на які терміни і на яких умовах це зроблено? Де ті міфічні кошти від оренди чималих площ у місцевих бюджетах Демнянської та Гонятичівської сільських рад, про які стільки розповідали «власники» водоохоронної зони? Сподіваюсь на ці та інші запитання отримати відповідь на сьогоднішній сесії та донести отриману інформацію нашим громадянам. Такий я вже наївний…

У 2004 ми разом скандували, що не бидло ми і не козли. Невже помилялись?

Ярослав Муха, депутат Миколаївської районної ради.

P.S. Мушу попросити вибачення у моїх спільників по інспектуванню за те, що записав усі розмови на диктофон, не попередивши їх про це.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz