На святій землі

0
160
На святій землі

Рудниківчани Леся Андрусик, Роман Гук та Марія Сапіла нещодавно повернулися із восьмиденної туристичної поїздки на Святу Землю. У храмі святого Архистратига Михаїла вони поділилися із «Матерями в молитві» враженнями про знайомство із краєм, яким пролягали дороги Спасителя.

Програма нашого перебування на Землі Ісуса була насичена, водночас у походах та поїздках супроводжували легкість, відчуття Божої благодаті, отож ми задумувалися, чи достойні ходити слідами Ісуса Христа, – зізналася Леся Андрусик. -Як відомо, в усьому світі нема одностайності у вірі. Ми подорожували із людьми різних віросповідань. Але непорозумінь на релігійному гґрунті не було. Особливо приязне ставлення відчувалося в Палестині. Українську мову там розуміють, отож особливих проблем у спілкуванні не було.

У групі разом із прочанами з Рудників були семеро монахів, а загалом з України – багато священиків. Отож, щоранку в кожному святому місці молилися на Літургії, причащалися. (На Святій Землі у храмах почергово відправляють священики різних конфесій.) А потім вирушали на екскурсію.

Пригадують, у храмі Різдва Христового протягом п’яти годин стояли в черзі, щоби у печері, в яку ведуть кам’яні сходи за престолом, побачити ясла Ісусика. Коли разом із монахами там молилися, прилетів голуб пити воду із фонтану. Знайомий священик із Колодіївки (Тернопільська область) зауважив, що це Святий Дух поблагословив прочан… Там же, зазначає Роман Гук, приємно здивувався зустрічі із о.Іваном зі Страдчу. Неподалік побували у храмі св. Катерини, а ще – на Голгофті, яка вже забудована, але старі пам’ятки там акуратно відреставровують. Молилися й біля історичного білого каменя – свідка втечі Марії з Дитятком у Єгипет, біля сходження благодатного Вогню Господнього, у храмі Гробу Господнього, на Хресній Дорозі Ісуса Христа, у храмі Всіх націй, де молитва «Отче наш…» написана на 150 мовах, у храмі Благовіщення в Назареті, в Капернаумі, де Ісус творив багато чудес і де Його не прийняли, у храмі Пастушого Поля, в монастирі св. Гарасима, в монастирі Кармеліток… Після Служби Божої на березі Галилейського моря наші земляки плавали в ньому човном, на якому обслуговуючий персонал підняв Державний Прапор України, а прочани виконали Державний Гімн та помолилися. Також проїхали усе Мертве море, однак, купатися в ньому монахи не радили. А в Йордані хрестилися – неподалік від місця хрещення Ісуса Христа із молитвою тричі пірнали у воду у спеціально куплених для цього довгих білих сорочках.

Молільники побачили дуже багато релігійних пам’яток, однак, екскурсоводи запевнили, що це – тільки дещиця.

А, втім, коли прочани ділилися враженнями, рудниківчан зацікавили ще й інші аспекти життя у далеких країнах. Очевидці розповіли про те, що, наприклад, Ізраїль практикує туризм і сільське господарство, однак, при цьому через жаркий клімат (+40 градусів за Цельсієм) вимушено підводиться під кожнісіньку рослину зрошувальна система. Усі поля – за сітчастою огорожею. Садом їздить підйомник, з якого садівник вкриває спеціальною сіткою банани, таким чином захищаючи їх від комах і птахів. Про студену воду із криниці там і не всі чули… У селах будинки квадратні, на плоскому даху – сонячна батарея. У спорудах, машинах – кондиціонери. Споруда міністерства нічим не відрізняється від інших будинків. А ось дороги – прекрасні, та, попри це, дозволяється максимальна швидкість на автомагістралі лише 110 кілометрів за годину. Місцеві поліціянти не ховаються у кущі, однак, і не зупиняють транспорт без потреби, а на всій дорозі не було жодної аварії. Зустрічні водії посеред дороги зупинялися, розпитували, хто і звідки подорожує під українським прапором. Але за цю вимушену зупинку ніхто нікого не картає… Приємно вразило подорожуючих, серед іншого, й те, що в неділю ніхто не працює, навіть магазини зачинені (до речі, християнські позначені хрестом). Роман Гуку пригадує, що йому принесли в храм і повернули загублений у магазині паспорт…

-А які ми? – наостанок задала риторичне питання односельцям Леся Андрусик…

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz