Навколобайкальське Мінне поле

0
192
Байкал

Жителі Демні та власники земельних ділянок КСТ «Цементник», віддалених від прибережної санітарної зони так званого озера «Байкал» написали до влади колективне звернення. Йдеться про те, що не мають доступу до водойми через власників того ж «Цементника», які розбудувалися найближче до прибережної смуги і захопили її своїми огорожами…

Днями до озера виїжджала спеціально створена комісія на чолі із заступником голови РДА Андрієм Пакульцем та у складі: головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель Ярослава Більського, головного інспектора держархбудконтролю Володимира Скакуна, радника голови райради Олега Микитки, головного спеціаліста юридичного сектору РДА Світлани Соколової, головного санітарного лікаря району Юрія Чейпеша, землевпорядника Демнянської сільської ради Люби Ясеницької. До речі, як твердить голова цієї комісії, зігнорували цю подію представники прокуратури, міліції та екологічної інспекції, які теж увійшли у створену комісію.

Спільно із головою правління КСТ «Цементник» Іваном Граціяном було обстежено територію прибережної захисної смуги «Байкалу», володіння, які знаходяться у першому ряду. Відповідно, складений акт про багаточисельні самозахоплення та інші порушення. Цей документ направлений у районну та обласну прокуратуру, голові Львівської ОДА щодо прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

…Мені вперше довелося побувати тут. Приваблива природна оаза, аж ніяк не дачні будиночки (швидше вілли, на одній, до речі, так і було написано «VILLA RAK»), споруджені за найновішими та найсучаснішими методами, такі ж присадиби із фонтанами, басейнами, бруківкою і т.д. Повсюди високі паркани, подекуди аж до самісінької води, тобто прибережною смугою не перейдеш. Таке собі містечко – і зовсім не бідне. Та якось тут незатишно, хоч водне плесо так і манить на відпочинок. Але практично жодного відпочивальника тут не помітила, за винятком трьох чоловіків та одного рибалки на одній із загороджених аж до води самозахоплених присадиб. Автори звернення праві: «Пробираємося до водойми як через мінне поле, долаючи масу металевих загорож та окликів «охорони» нових господарів «Стій! Куди? Приватна власність!»?

Нас, щоправда, ніхто не затримав. Але й особливої гостинності не виявив. Тих, хто не захопив прибережної смуги, тут майже нема. Деякі, щоправда, після тривалої боротьби позабирали брамки чи повідкривали колодки на огорожах. Але їх можна порахувати на пальцях рук. У воді «Байкалу» помітними є шланги, якими помпують воду до своїх будівель власники КСТ (хоч санепідеміологи вважають її непридатною для пиття і готування їжі), а в одному місці помітна невідома жовтява пляма («Чи не стоки?» – сумнівається Юрій Чейпеш). Загороджені аж до води території ми обходити навкруги. На одній із вуличок, яка веде до водного плеса, величезна брама із кодовим замком (!?): не знаєш коду – не знайдеш воду. У двох-трьох місцях поблизу води виявили сліди «культурних» відпочивальників, які залишили із покинутою їжею навіть хліб, в одному місці – невелике звалище сміття (чи не власників найближчих будівель?).

Самозахоплення прибережної смуги «Байкалу» – «бородата» проблема, боротьба із якою триває не один рік. Тож рішень, постанов і приписів – чимало. Але 46 учасників, які підписалися під колективним зверненням, вимагають довести їх «до логічного завершення, а саме до Суду. Демонтаж металевих загорож і причалів для човнів провести за рахунок членів КСТ, які самовільно захопили прибережну санітарну зону, не дивлячись на чини, посади і регалії…». Крім цього, вони вимагають від влади оприлюднити через газету «Громада» прізвища всіх порушників земельного та водного законодавства: «Нехай громада району знає: хто є хто!!!».

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz