Роздавали землю, плити? А далі?…

0
130
Горішнє

Позаминулої неділі у Горішному відбувся схід села. На зібрання прибули депутати районної ради Ігор Дяків (від цього села) та його колега Олег Микитка.

Новообраний війт Володимир Григлевич наголосив, що сільська влада працюватиме прозоро і розповів про «спадщину, яку отримав від минулого господарювання». Йшлося, насамперед, про плити, демонтовані із розібраної попередньою владою дороги (вела навпростець на Станківці, Руду) і прийняті на баланс сільради, 1100 із яких, за рішенням сесії, залишилися для потреб громади, а 2000 (наче б то) було реалізовано через торгову біржу на аукціоні за майже 252 тисячі гривень. Угода ж купівлі-продажу відсутня, наявна лише угода із переможцем торгів на зберігання плит (без нарахування пені), але її термін напередодні цього року закінчився. Письмова довідка бухгалтера сільради свідчить, що покупець таки заплатив частину грошей, зокрема 178 тисяч гривень, проте з обліку сільради не знята жодна із проданих на аукціоні плит.

Повідомив війт і про певні неузгодженості із тою частиною плит, які залишили для потреб громади і вклали у сільські вулиці, зокрема, про нестачі, а також, як твердить війт, махінації у складанні актів. Про усе вище викладене уже знає районна влада та міліція, через що найближчими днями сільраду перевірятиме КРУ.

«Я не підпишу актів прийому-передачі матеріальних цінностей, допоки компетентна комісія не зробить належних висновків», – заявив перед громадою Володимир Григлевичі і розповів про ще один «новорічний подарунок»: «Наприкінці грудня у сільраду поступили документи про поточний ремонт вулиці Івана Франка, згідно із якими треба заплатити підряднику «Миколаїв-автодор» 38 632 гривень… Бухгалтер пояснює, що колишній сільський голова самовільно, без рішення сесії, без затвердження кошторисної документації, згідно з договором з підрядником проводив ці роботи… Нині я не можу заплатити грошей, оскільки це не було передбачено бюджетом і нема ніяких документів. Можливо, мій попередник і добре зробив, що відремонтував вулицю, але на фоні цьогорічного бюджету для сільської ради – це великий баласт…«Облавтодор» подав на нас позов у Львівський господарський суд, який зобов’язує нас терміново виплатити заборгованість з урахуванням пені, яка зростає із кожним днем, плюс судові витрати».

Сільський голова повідав і про ще один борг перед РЕМом, через що Народний Дім Долішного залишається без електроенергії, і про наче б то привласнення подарованого сільраді комп’ютера, а також використання коштів сільської ради за останні роки, серед яких односельців розсмішила сума (понад 16,5 тисяч гривень) за зведений туалет біля Народного Дому Горішного.

Попередник Григлевича – Микола Моцяк дещо емоційно деякі факти пояснив. Зокрема, про те, що дорога знаходилася поза межами населеного пункту і належала одній із київських фірм, яка у 2007 році почала її розбирати. Отоді він попросив керівництво фірми залишити щось для потреб села, оскільки вулиці потребували ремонту. «Усе було б нормально, якби зі сторони Жидачева не почали красти плит», – пригадав. Через це була створена комісія, яка порахувала усі плити, а потім проведена фахова експертна оцінка майна, яка встановила, що 15 % плит не підлягають експлуатації. «Потрібні були ще кошти на крани, техніку, оскільки вулиці були у болотах. Тому вирішили продати частину плит. Одразу після аукціону людина перевела 130 тисяч, потім ще 48 тисяч гривень, які затрачені на ремонти вулиць та паспортизацію доріг… Щоб не покрали плит, ми уклали угоду про зберігання, а після виплаченої суми робиться акт прийому-передачі… Ми використали тих 178 тисяч. Подавайте у суд. Розіпніть мене».

Пояснив Микола Моцяк і суму потрачену на будівництво вбиральні біля Народного Дому: кошторис робила спеціалізована організація, яка і приймала об’єкт в експлуатацію, тому й за це відповідатиме, а не він. Розповідав, що перед виборами була у нього генеральна прокуратура, але порушень не виявила. Докоряв ще своєму попереднику, щоб не шукав «шкварків» у його роботі, на що отримав відповідь Йосипа Спаса про те, що передав сільську раду одразу наступного дня після виборів. А ось новій владі дорікнув, що навіть не може «включити світла у Народному Домі Долішного. Треба вміти працювати».

Ігор Дяків у своєму виступі зупинився на чотирьох аспектах із відповідними зверненнями та рішеннями, які підтримали односельчани. Справу із дорожними плитами розглядатиме суд: їх оцінювали не для продажу, а для постановки на баланс сільради, бо є акт про уже встановлення плит, які ще не були зняті, бо продаж проводився не через Фонд державного майна та інше. А ось щодо повернення територіальній громаді 115 плит, які зберігаються на цегельні у Гранках-Кутах, звертатимуться у райвідділ міліції. Окрім цього, депутат запропонував проголосувати за відміну рішень попередніх сесій щодо ймовірної передачі загалом 75 га землі під глиняні та вапняковий кар’єри, оскільки сільська рада за тривалий термін не отримала від горе-інвесторів жодної орендної плати, а самі рішення не несуть будь-яких зобов’язань перед громадою. Власне, ця проблема тут дуже заплутана, адже йдеться і про пайовий фонд, і про меліоративні території, на яких видобування неможливе, і про мисливські угіддя, і про якісну заміну площ, які мають дуже різну родючість. Тому створена спеціальна комісія, яка допомагатиме своєму обранцю розплутувати клубок і виправляти помилки. Ймовірно, що звертатимуться в обласну прокуратуру щодо збитків сільської ради від несплати оренди землі. «Не можна її просто роздаровувати різним підприємствам», – наголосив Ігор Дяків. Говорив і про інше наболіле – дорогу до села: за власні кошти виготовив документацію на два відрізки путівця, та що з того буде, ще невідомо, але підремонтувати доїзд до села, висловив сподівання, зможуть, лише не твердим покриттям. Звернув увагу і на криміногенну ситуацію у селі, зокрема, нещодавнє подвійне вбивство, тому вирішено звернутися до правоохоронців щодо посилення профілактичної роботи та прийняття сільрадою відповідних рішень.

З ініціативи селян вирішено звернутися до районних інстанцій щодо надання своєчасної медичної допомоги. А Володимир Григлевич на завершення підняв «сміттєву» тему. Одностайності з боку односельців щодо оплачуваного організованого вивезення не отримав. Але домовилися повернутися до цього. Селяни ж у кулуарах обурювалися, чому на схід не з’явилися землевпорядник і бухгалтер сільради?
Анна Микитин.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz