Співала молодь…

0
120

Недільного дня звернув увагу на тишу в селі. Згадав, як колись, бувало, йшла вулицею молодь і співала. Нині не чути рідних серцю пісень…

У роки моєї юності (і пізніше) співали. Поверталися дівчата із маминих бурякових ділянок у колгоспі – співали, хоча й натомлені були, різних: і народних, і козацьких, і повстанських пісень. Серед них – «А там старий батько окопи копав…», «Серед степу висока могила». Любили після роботи зібратися в центрі Демні на Цюровому мурі. Починали співати Степанія Хрептик, Степанія Радек, Катерина Маційовська, пісню підхоплювали всі інші. Співали і юнаки – Михайло Романишин, Микола Стойко, Микола Дяків. Особливо ж запам’яталася «коронна» пісня Михайла Романишина – «Ой у лузі червона калина, породила молода дівчина хорошого сина…». Хлопці також збиралися в кінці села, за рікою, особливо ж брати Іван та Микола Стойки, яким підспівували всі.

А як веселилися люди на Великдень! Біля церкви водили гаївок і діти, і молодь, і старші. Діти намагалися зайняти чергу до дзвонів, і чути було їх відгомін ген далеко-далеко…

Тепер сумно в селі. Не чути тих душевних пісень нашого народу, на вустах із якими виростало не одне покоління. Не чути й сучасних пісень у молодіжному виконанні, хіба що зі сцени. Та й гаївки водять не так масово… А так приємно було б, якби й на вулиці залунало наше рідне пісенне слово без примусу, спонтанно, просто так – для душі…

Семен Верещинський, с. Демня.

Leave a Reply

Be the First to Comment!

avatar
wpDiscuz